Опис технології досвіду

Природа — колиска дитячої думки. І потрібно прагнути,

щоб кожна дитина пройшла школу дитячого мислення.

Думка про те, що ми діти природи, повинні бути дбайливими

і вдячними, особливо виразна і хвилююча тоді, коли діти бачать

плоди землі, замислюються, як необхідно оберігати

джерело, з якого ми п'ємо.

В. О. Сухомлинський

Визначення «екологічна криза», «екологічна проблема», «екологічна катастрофа» так часто звучать, що породжують щемливу думку про те, що природа в нас беззахисна й безпорадна. Сло­во «екологія» стало співзвучним зі словами «три­вога», «захист», «збереження». Катастрофу, що наближається, можуть зупинити тільки дії, що збігаються з метою природовідповідності. Уже не­достатньо самому не заподіювати шкоди природі. Потрібно стати на її захист.

Успішне розв’язання цієї проблеми залежить від рівня екологічної освіти і культури людей і, перш за все,— молоді, якій жити і працювати в нинішньому тисячолітті.

Саме в дитячі роки виховують основні риси особистості, тому спілкування з природою має ве­лике значення. Враження дитинства закарбову­ються назавжди. Подальше ставлення до навко­лишнього залежатиме від усвідомлення цінності природи в житті людини, різноманітних зв’язків у природному середовищі. Важливо надавати перевагу не пасивному, а активному засвоєнню знань дітьми.

Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища. Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань.

Основними методами екологічного виховання засобами народних традицій є наступні: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи.

Так, у рамках пояснювально – ілюстративного методу я розповідаю  учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література), наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об’єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо). При цьому діти слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні об’єкти з раніше засвоєної і запам’ятовують.

Приміром, за допомогою цього методу, пояснюючи учням другого класу на уроці «нежива і жива природа» суть таких народних прикмет: «ластівки літають низько перед дощем», «риби вискакують з води і ловлять комах – на дощ», ставлю  перед учнями проблему: чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вискакують із води? Проблемний виклад будую на науковому матеріалі: перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими, і вони спускаються нижче до землі.

У рамках частково – пошуковою методу  спрямовую діяльність школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні об’єкти. Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі на уроці: «Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей (весняний сезон) розбираємо з учнями прислів’я: «Квітень – з водою, травень – з травою».

Застосовуючи дослідницький метод, вчу учнів самостійно пізнавати природу. На цьому етапі пропоную  такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями основних знань про природу при вивченні курсу «Природознавство», оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Контролюю хід роботи учнів, перевіряю підсумки роботи і організовую їх обговорення. Приміром, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами.

Гратися люблять, як відомо усі діти, тому екологічне виховання молодших школярів здійснюю у ігровій формі. Головна особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись, навчання тут відбувається саме собою.

Працюючи, над своєю темою «Екологічне виховання молодших школярів», намагаюсь досягти успіху, застосовуючи комплекс методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам’яті дітей глибокий слід, обов’язково впливало б на почуття і свідомість.